Вы здесь

Формування ринку інформаційних послуг в Україні

Автор: 
Плескач Валентина Леонідівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000089
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. РИНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
2.1. Інфраструктура ринку інформаційних послуг
Серед системоутворюючих інститутів модернізації та розвитку економіки ринкова інфраструктура є однією з найбільш адекватних моделей, що забезпечує організований характер трансформацій і створює певні умови конкурентоспроможності країни.
Поняття "інфраструктура ринкового господарства" одним із перших визначив О. Ліфшиц, який вважав, що головною умовою функціонування ринкової системи є існування взаємопов'язаної системи організацій, які обслуговують потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили і пересуваються під впливом ринкових стимулів, їх називають інститутами або інфраструктурою ринкового господарства [98].
Р. Іохімсен у свої науковій праці "Теорія інфраструктури" узагальнює основні погляди представників різних економічних шкіл на природу і сутність інфраструктури та її функції й роль у виробництві, та пропонує таке визначення терміну "ринкова інфраструктура" - це сума матеріальних, інституційних і персональних умов і закладів, що надаються в розпорядження економічних одиниць і створюють умови для повної інтеграції й забезпечення максимально можливого рівня розвитку господарської діяльності [296].
Отже, ринкова інфраструктура - це сукупність інститутів, що забезпечують функціонування ринкової економіки та розрізняються за своєю суттю, характером і призначенням. За визначенням А.Ткача "ринкова інфраструктура - правила і норми, які визначають характер економічних відносин, що забезпечує функціонування ринкової системи" [С.8, 215].
Ринкова інфраструктура є сукупністю організаційно-правових і економічних відносин, що зв'язує їх при всьому різноманітті в одне ціле.
В економічній енциклопедії під редакцією Л. Абалкіна подано таке визначення інфраструктури: "це сукупність суб'єктів матеріального, технологічного, організаційного, інформаційного, фінансового і правового характеру, що забезпечують безперебійність функціонування ринкового механізму й безперервність відтворювального процесу при реалізації товарів і послуг на основі цін, які досягаються на ринку рівновагою платоспроможного попиту і пропозиції. За видами об'єднань суб'єктів інфраструктура поділяється на організаційну, матеріальну, інформаційну, кредитно-розрахункову, кадрову і нормативно-правову" [251].
У деяких наукових працях інфраструктура соціально-економічної системи визначається як сукупність елементів, які забезпечують безперебійне функціонування взаємозв'язків об'єктів і суб'єктів цієї системи, тобто системи інфраструктури.
Отже, ринкове середовище формують фінансові, організаційні, правові, матеріально-технологічні, інформаційні елементи інфраструктури. Вони носять державний, неурядовий, приватний характер і підрозділяються залежно від ринку, який обслуговують.
Функціонування, наприклад, товарних ринків забезпечується розвитком мереж оптової і роздрібної торгівлі, товарних бірж, аукціонів, ярмарків, складського господарства, засобів транспорту, правовими нормами, що регулюють торгівельні операції, державними органами контролю якості і сертифікації, неурядовими організаціями захисту прав споживачів.
В інфраструктуру фінансового ринку входять фондові і валютні біржі, банки, брокерські, дилерські та інші посередницькі компанії, інституційні інвестори (фонди, інвестиційні компанії), аудиторські фірми, рейтингові агентства, регіональні і міжнародні фінансові інститути.
На основі інформаційних служб ринкової інфраструктури здійснюється інформаційне забезпечення функціонування ринкової економіки.
На сьогодні, саме на РІП відбувається якісний стрибок в розвитку ринкової інфраструктури, пов'язаний з її технологічним переозброєнням на базі новітніх ІКТ та мережі Internet. Фондові біржі, аукціони, торговельні майданчики стають повністю електронними.
До елементів ринкової інфраструктури відносяться також електронні комунікаційні, електронні торговельні системи. Зростає кількість віртуальних підприємств, електронних магазинів та Internet-молів.
Для суспільства з ринковою економікою процес взаємодії двох основних суб'єктів товарних відносин ? покупців і продавців ? можна представити у вигляді круговороту ресурсів, товарів/послуг, грошей, де основними суб'єктами економічних відносин виступають домогосподарства і господарюючі суб'єкти ? підприємства.
За визначенням А. Ткача "ринкова інфраструктура є категорією, що інституціонально, організаційно й матеріально забезпечує економічні відносини в процесі взаємного пошуку один одного продавцями та покупцями, руху товарів, фінансів, капіталів, а також фінансово-економічної діяльності посередницьких структур"[215].
Ю. Ніколенко виділяє загальну ринкову інфраструктуру, що обслуговує ринкову економіку в цілому і складається із загальної ринкової інфраструктури: організаційно-технічної, фінансово-кредитної та науково-дослідницької, і спеціалізованої ринкової інфраструктури, що обслуговує окремі ринки, такі як: ринок фінансових послуг, ринок засобів виробництва, ринок праці, ринок товарів/послуг.
Ринок інформаційних послуг - це система економічних відносин у віртуальному просторі, і загальну інфраструктуру РІП можна визначити через такі її базові складові - фінансово-кредитне, організаційно-технологічне, нормативно-правове забезпечення та інформаційну культуру населення [185].
Фінансово-кредитна сфера може включати державні і комерційні банки, валютні біржі, фондові біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди, довірчі товариства тощо.
Організаційно-технологічна сфера РІП охоплює телекомунікаційні засоби зв'язку, органи державного регулювання ринкових відносин, автоматизовані інформаційні системи, брокерські, дилерські компанії, сервіс-центри, мережу Internet, маркетингові комунікації, динамічні бізнес-системи, електронні платіжні системи, електронні торговельні системи і мережі, інформаційні системи комерційної та фінансової інформації, це