Вы здесь

Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект

Автор: 
Левченко Олена Петрівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000243
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФРАЗЕОЛОГІЧНА СИМВОЛІКА ЯК СИСТЕМА

2.1. Ознаки символічної системи
Символіку розглядаємо як ієрархічну систему, про що свідчить явище підпорядкування суперконцептові. Горизонтальні зв'язки - це здатність символів вступати в опозиції. Фразеологічні символи, з огляду на те, що їх поповнюють одиниці з різних джерел, можуть бути багатозначними і навіть амбівалентними.
В. Топоров, В. Іванов, описуючи слов'янську модель світу давнього періоду, подали систему бінарних опозицій: І. 1. Щастя (доля) - нещастя (недоля). 2. Життя - смерть. 3. Парне - непарне. ІІ. 4. Правий - лівий. 5. Верх - низ. 6 -6 а. Небо -земля і земля - підземний світ. 7, 8. Південь - північ, схід - захід. 9. Море і суша та суша і море. ІІІ. 10. День - ніч. 10 а. Весна - зима. 11. Сонце -місяць; 12. Світлий - темний (12 а. Білий - чорний, 12 в. Червоний - чорний). 13. Вогонь - волога. 13 а. Сухий - мокрий. 13 в. Земля - вода. IV. 14. Свій -чужий. 14 а. Близький -далекий. 14 в. Дім - ліс. 15. Чоловічий - жіночий. 16. Старший - молодший. 16 а. Головний - неголовний. 16 в. Предки - нащадки. 17. Сакральний - мирський [99, с. 63-185]. Тією чи іншою мірою перелічені опозиції виявляються й у мові під час породження і функціонування символів.
Окрім бінарності, вважав Ю. Лотман, символічним системам властива асиметрія, зазначаючи, що ці два принципи "є обов'язковими законами побудови реальної семіотичної системи. Бінарність, однак, потрібно розуміти як принцип, що реалізується як множинність, бо кожна із знову утворюваних мов, своєю чергою, піддається роздробленню на основі бінарності" [169, с. 251]. Цей дослідник застосовує термін асиметрія щодо семіосфери: "...оскільки здебільшого різні мови семіосфери семіотично асиметричні, тобто не мають взаємно однозначних смислових відповідностей, то вся семіосфера загалом може розглядатися як генератор інформації. Асиметрія виявляється у співвідношенні: центр семіосфери - її периферія. Центр семіосфери утворюють найбільш розвинуті і структурно організовані мови. Насамперед це - природна мова певної культури" [169, с. 254].
За Ч. Філлмором, "контрастивні множини" - це найпростіший тип структурно семантичних полів [229, с. 139]. Аналіз фразеологічної метафори та символіки свідчить про те, що тут спостережний і такий тип організації семантичних полів, як "таксономія", тобто "слова, пов'язані одне з одним відношенням ієрархії (superordination)" [229, с. 139]. На думку Е. Ліча, "...ми можемо породжувати абстрактні поняття у свідомості (наприклад, опозицію "добрий/ поганий"), а потім надавати цим абстракціям форму за рахунок розумового перенесення їх на зовнішній світ - наприклад, опозиція "добрий/поганий" стає опозицією "білий/чорний"" [165, с. 48]. Далі Е. Ліч, аналізуючи біологічні корені "потенційного тілесного символізму", наголошує, по-перше, на тому, що "всі рухи потенційно бінарні", по-друге, що людське тіло не зовсім симетричне, "верхня і нижня частини тіла, права і ліва сторони, тому особливо зручні для демонстрації зв'язаних, але протилежних понять, наприклад добрий/поганий" [165, с. 61]. Автор наголошує на принципі системності в організації символіки: "Усі знаки, а також більшість символів і сигналів зчеплені разом у вигляді тих чи інших конфігурацій. Значення при цьому залежать від протиставлень" [165, с. 43]. Цей дослідник сповідує тотальну бінарність, як стає зрозуміло з його, наприклад, такого твердження: "Знак чи символ лише тоді набувають значення, коли його відокремлюють від якого-небудь іншого, протилежного знака чи символу" [165, с. 61]. Однак не лише у цьому виявляється системність символіки. Дещо в іншому значенні вжито термін системність у Дж. Лакоффа та М. Джонсона щодо метафоричних концептів [146, с. 28]. Ці автори переконані, що метафоричні вислови в мові системно співвіднесені з метафоричними концептами. Ознаки системності, на наш погляд, спостережні в підпорядкованості символіки субконцептів. Натомість асистемність можна вбачати в асиметрії символічних підсистем та, з іншого погляду, в амбівалентності символів.
Н. Арутюнова зазначає, що "хоча символи у принципі автономні й не прагнуть до консолідації в системи, однорідна (наприклад, колірна) символіка, утворює "мову", побудовану на принципі опозицій" [11, с. 341]. Аналіз великого масиву вживання, зокрема, кольороназв свідчить про те, що не завжди кольороназви утворюють опозиції. Натомість, на наш погляд, символи консолідуються в системи, що виявляється у різний спосіб: (1) структурна ознака - бінарні (і не лише) протиставлення (з низкою інваріантів, від найабстрактнішого - верх - низ до конкретних інваріантів - небо - земля, голова - ноги); (2) тематична ознака - консолідація символів у групи на основі тематичного параметру чоловічий -жіночий, свій - чужий тощо; (3) аксіологічна ознака - оцінність символів опосередковано відображає культурні, зокрема й архаїчні, уявлення про світобудову та світовий порядок.
Символи, базовані на зазначених опозиціях, становлять найдавніший, найархаїчніший прошарок символіки, так звані архетипи. "У символі завжди є щось архаїчне. <...> Стрижнева група їх справді має глибоко архаїчну природу і сягає дописемної епохи, коли певні (і, як правило, елементарні у нарисному сенсі) знаки були згорнутими мнемонічними програмами текстів і сюжетів, які зберігала усна пам'ять колективу. Здатність зберігати у згорнутому вигляді винятково обширні і значні тексти збереглася за символами" [169, с. 241]. "Молодші" символи сформовано в межах культурного простору певної лінгвоспільноти.
Оцінність архетипів відтворюють підпорядковані їм знаки фразеологічної системи. Наприклад, у термінах опозиції концептів Верх - Низ осмислюється значна кількість інших концептів (дослідники називають: Щастя, Здоров'я, Живе, Контроль, Статус [146, с. 396]). Можливо, у цьому випадку необхідно уточнити, що вказані концепти мають оцінну орієнтованість по вертикалі. Такий тип метафоричної концептуалізації, як уже згадувалося, називають орієнтаційними метафорами. Окрім уяв