Вы здесь

Лісівничо-фізіологічні особливості життєдіяльності соснових насаджень в зоні відчуження Чорнобильської АЕС

Автор: 
Заїка Володимир Костянтинович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000274
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Об'єкти досліджень
Дослідження проводили на стаціонарних об'єктах Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства "Чорнобильський радіоекологічний центр" (ДСНВП "Екоцентр") та створених нами об'єктах (стаціонар випробувальних культур). Їх закладено для проведення комплексних радіоекологічних, генетико-селекційних, фізіолого-біохімічних та лісівницьких досліджень.
Отже об'єктами досліджень служили фітоценози сосни звичайної різного ступеня радіаційного опромінення; потомства радіаційно уражених дерев, вирощені з насіння врожаю 1992 і 1995 років та експериментально-виробничі лісові культури сосни звичайної.
Материнські соснові насадження. Материнські соснові насадження знаходяться в зоні відчуження ЧАЕС і зростають у Дитятківському (пр. пл. І) і Лельовському (пр. пл. ІІ - ІV ) лісництвах. Насадження на першій пробній площі практично не зазнало радіаційного ураження і було взяте як контроль, на другій - характеризується дозою поглинутої радіації в період гострого опромінення (1986 р.) 1...2 Гр, на третій - 6...10 Гр і на четвертій - 11...20 Гр (табл. 2.1). Контрольне насадження знаходиться на відстані 30...35 км на південний-схід від аварійного енергоблоку Чорнобильської АЕС. Дослідні лісостани зростають в ближній зоні ЧАЕС: насадження слабкого і сильного радіаційного ураження підібрано на відстані 3,0...3,5 км на захід, а середнього на відстані 1,2...1,5 км на південь від епіцентру радіоактивного забруднення (див. рис. 2.1).
Лісівничо-таксаційні показники всіх материнських насаджень, лісорослинні умови їх зростання на момент аварії на ЧАЕС були практично ідентичними (див. табл. 2.1). Всі вони відносились до високобонітетних, високоповнотних і характеризувались значним запасом.

Умовні позначення
Хвойні ліси з переважанням Населені пункти
сосни звичайної
Промплощадка ЧАЕС
Листяні ліси
Державний кордон
Загиблі ліси
(в летальній зоні ураження) Радіаційна обстановка на 01.06.86 р. і
зони за ступенями ураження хвойних лісів:
Розкорчовані ліси
(в летальній зоні ураження) зона летального ураження
(обмежена ізолінією 500 мР/год. і більше)
Луки
зона сублетального ураження
Зарослі колишні орні землі (перелоги) (обмежена ізолінією 200-500 мР/год.)

Болота трав'яні зона середнього ураження
(обмежена ізолінією 50-200 мР/год.)
Меліоративні канали
До зони слабкого ураження (з експозиційними потужностями
Залізниця доз менше 20 мР/год.) відноситься більша частина хвойних
лісів 30 км зони.
Автомобільні дороги
Експериментальні ділянки
Рис. 2.1. Розподіл радіоактивного забруднення і схема розміщення дослідних об'єктів у зоні відчуження ЧАЕС [124]:
2 - насадження слабкої дози поглинутої радіації (1...2 Гр);
3 - середньої (6...10 Гр); 4 - сильної (11...20 Гр).
5 - контрольна ділянка культур сосни звичайної; 6 - культури сосни слабкого радіаційного ураження; 7 - середнього; 8 - сильного; 9 - радіологічний профіль. 10 - стаціонар випробувальних півсібсових потомств.
У поставарійний період стан окремих насаджень помітно змінився (рис. 2.2). На ділянці з сильним ступенем радіаційного ураження (поглинута доза 11...20 Гр) відмічається інтенсивний відпад дерев (рис 2.2 Г). В насадженні з середньою дозою поглинутої радіації ( 6...10 Гр) виявлено відмирання лише окремих екземплярів (рис. 2.2 В). Відпад дерев на контролі і ділянці слабкого
ступеня радіаційного впливу пов'язаний з природними процесами формування насаджень (рис. 2.2 А, 2.2 Б).
На кожній ділянці для проведення морфофізіологічних досліджень нами було підібрано із числа кращих екземплярів по 15 модельних дерев (табл.А.1 - А.4). Їх висота у 1993 році на контролі становила 14,4...16,9 м (середня 15,8 м), в насадженні з слабкою дозою поглинутої радіації - 15,6...18,4 м (16,8 м), з середньою - 12,5...15,7 м (14,2 м) і з сильною - 13,8...19,9 м (15,4 м). Діаметр модельних дерев відповідно коливався в межах 15,6...20,4 см (17,5 см), 17,5...24,8 см (20,9 см), 14,3...19,7 см (17,4 см), 15,0...25,1 см (19,4 см). Отже основні біометричні параметри модельних дерев на пробних площах перекриваються, що свідчить про ідентичність їх ходу росту до аварії на ЧАЕС і правильність відбору для проведення досліджень.
Густота дерев сосни на ділянці з сильним радіаційним впливом (11...20 Гр) в 2001 році становила 210 шт./га, з слабким і середнім 1400 шт./га (табл. 2.2, [93]). На контролі цей показник виявився найвищим (1916 шт./га). В насадженнях, що поглинули середню і слабку дози радіаційного опромінення відмічено поодинокий відпад дерев сосни звичайної. Запас соснової деревини змінюється від 56 м3/га (сильний ступінь радіаційного ураження) до 356 м3/га (слабкий). Домішки берези і дуба в дослідних лісостанах є незначною (50...148 шт./га), що відповідає запасу 6...10 м3/га. У насадженні, що поглинуло сильну дозу радіаційного опромінення березова компонента в основному представлена молодими 10...15 річними деревами. Вона з'явились внаслідок вторинних радіобіологічних ефектів, пов'язаних з перебудовою ценозу після зрідження соснового деревостану.
А
ГРис. 2.2. Насадження сосни звичайної різного ступеня радіаційного ураження:
А - контроль; Б - слабка доза поглинутої радіації (1...2 Гр);
В - середня (6...10 Гр); Г - сильна (11...20 Гр).
За висотою сосна насадження слабкого радіаційного ураження перевищує контроль на 1,8 м, а за діаметром на 4,0 см. Середня висота сосни в лісостанах середнього і сильного радіаційного ураження виявилась на 1,0...1,9 м нижчою, ніж на контролі, а діаметр на 0,3...4,6 см вищим (див. табл. 2.2).
Розподіл дерев сосни звичайної за діаметром на контро