Вы здесь

Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії.

Автор: 
Скринник Зоя Едаурдівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000276
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ГРОШЕЙ У СВІТЛІ КОМУНІКАТИВНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
У цьому розділі буде з'ясована методологічна основа аналізу соціальної природи грошей - розуміння сутності грошей з погляду комунікативного підходу. Ми аналізуємо гроші як складну динамічну систему соціальної комунікації. Такий аналіз вимагає, щоб природа грошей була інтерпретована з позицій семіотики - в аспекті структури та властивостей знакової системи, яку вони утворюють, а також з точки зору принципів її функціонування. На такий підхід актуальними є питання: яким чином гроші виконують роль медіума соціально-економічних комунікацій, якою є структура цих комунікацій, що розуміти під знаковою природою грошей, які значення репрезентовані у символічній формі грошових знаків. Увагу буде зосереджено на тому, що ці значення являють собою форму фіксації соціальної, а не природної сутності речей, еквівалентом яких гроші виступають на ринку, а також на тому, що розуміння механізмів грошового обігу в такому аспекті створює підстави для розуміння мотивації дій людей, взаємозалежності їх інтересів, виявлення притаманних їм стереотипів сприйняття соціальної дійсності.
Ситуацію, в якій перебуває людство на початку XXI століття, можна охарактеризувати як кризу життєвого світу, колонізованого "об'єктивним розумом". На тлі зростаючої залежності "економіки знань", що невідворотно глобалізується, від науково-технічного розуму все гострішою стає екзистенційна вразливість людини щодо інструментальної раціональності, утвердженої в усіх сферах її життя прагматично-утилітарним мисленням доби Модерну. У зв'язку з цим суттєво зміщуються акценти філософського осмислення соціальної дійсності: на зміну абстрактно-теоретичної відстороненості від реального життя конкретних людей має прийти, за висловом А. Карася, "глибоке проникнення людськими зацікавленнями, що іманентні до збереження і розвитку життя. Зміщення філософського підходу спричинене саме кризою об'єктивного розуму" [101, с. 388]. Як зазначає В. Гьосле, "практичній філософії слід займатися емпіричними аспектами своїх питань, і якщо їй не вдасться створити адекватне уявлення про дійсність в її синхронному та діахронному вимірах, вона приречена на провал" [76, с. 13].
Одним з життєво важливих людських "зацікавлень", що чинить глибокий вплив на всі сфери життя, нерідко деформує сферу цінностей, спричинює соціальні колізії, є роль, яку відіграють у життєвому світі людей гроші. Трансформація українського соціуму на ринкових засадах пов'язана з низкою світоглядних питань принципового характеру, які ще не повною мірою знаходять своє осмислення на теоретичному рівні. Серед них проблеми ставлення до грошей, їх місця у системі соціальних та особистісних ціннісних орієнтацій, екзистенційної значущості грошей, можливо, належать до розряду найгостріших. Взаємовідношення людина - світ традиційно розглядається філософами як опосередковане практикою в широкому діапазоні тлумачень: від предметно-перетворюючої діяльності до морального дискурсу. Проте у спектрі інтерпретацій ролі практичних чинників людського буття рідко стає предметом спеціального аналізу (бо сприймається як сам собою зрозумілий) той факт, що більшість зв'язків сучасної людини з її життєвим світом реалізується через медіум грошей. Монетарний аспект мають усі прояви сутнісних сил та потреб сучасної людини: професійна діяльність і дозвілля, освіта, мистецтво та наукова діяльність, користування усіма матеріальними благами, включно навіть з такими, як чисті вода і повітря, здоров'я, народження та виховання дітей, навіть життя та смерть людини - усе це має грошовий еквівалент, без посередництва якого стає просто недоступним. Так, наприклад, в Україні законодавчо затверджений грошовий еквівалент людського життя, який у серпні 2005 року складав 8 500 гривень - саме стільки має одержати родина загиблого військовослужбовця, наприклад, матір, яка поховала сина-солдата. Вартість життя міліціонера або шахтаря вираховується за іншими стандартами і оцінюється іншими сумами. Ще інакше було оцінено життя 78 громадян Росії та Ізраїлю, що загинули внаслідок катастрофи, пов'язаної з військовими навчаннями над акваторією Чорного моря - родинам загиблих були виплачені мільйонні компенсації [41]. Досі точиться конфлікт щодо оцінки розмірів виплат за життя львів'ян, які забрала скнилівська катастрофа. При цьому саму доцільність грошової компенсації за життя людини не ставить під сумнів ніхто, навіть рідні загиблих, предметом дискусій є лише розмір грошового еквіваленту, яким воно оцінюється. Неможливо позбутися почуття внутрішнього протесту проти цинізму, присутнього в подібних обрахунках, проте варто також визнати, що це одна з реальних сторін життя тієї самої людини, яка стоїть у центрі всіх філософських роздумів. Образ життєвого світу, в якому "пропущена" медіальна ланка грошей, веде до певного розходження між категоріальними структурами філософської теорії та реальними обставинами життя людини та соціуму.
У сучасній економічній науці саме поняття грошей мало орієнтоване на розкриття питання про їх соціальну сутність і більше стосується емпіричних та прагматичних аспектів. Так, наприклад, в одному з найпопулярніших видань "Сучасні гроші та банківська справа" Роджера Лероя Міллера та Девіда Д. Ван-Хуза гроші визначені як "вельми специфічний тип економічного блага або рідкісного товару. Ми використовуємо гроші, щоб купляти інші товари та послуги, і ця функція грошей надає їм вартості" [147, с. 3]. У цілому до визначення сутності грошей сучасна економічна наука підходить скоріше не як до системного соціального явища, а в ракурсі суто економічних функцій: "по своїй суті гроші - те, що, діставши схвалення від суспільства чи держави, здатне функціонувати в якості засобу обігу, міри вартості та засобу заощадження" [191, с. 11]. До названих трьох функцій свого часу додавали функцію світових грошей, маючи на увазі розподіл сфер внутрішнього та зовнішнього грошового обігу, який нині вже переважно відійшов у минуле. Загалом проблема сутності