Вы здесь

Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта

Автор: 
Коваленко Ольга Євгеніївна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000338
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих та програма дослідження
Для вирішення поставлених завдань ми провели обстеження 2133 пацієнтів, з них 383 хворих основних клінічних груп середнім віком 32±13,5 роки з клінічними проявами вертебрально-базилярних розладів при порушеннях функції шийного відділу хребта, які отримали повний комплекс клініко-параклінічних досліджень та курс розробленого лікування; крім того обстежено 36 дітей (з них 21 дівчинка та 15 хлопчиків) віком 5-9 років (7±1,9) та 42 дитини середнього та старшого шкільного віку (10-18 років), середнім віком 14±3,9 років з метою простеження найбільш ранніх клінічних проявів хвороби. До загального складу пацієнтів ввійшли 1552 члени сімей хворих основних клінічних груп, яким було проведене клініко-генеалогічне дослідження. Результати досліджень хворих основного контингенту порівнювали з даними 120 хворих контрольних груп: виявлені зміни при обстеженнях хворих співставляли з показниками 30 практично здорових осіб; а також по 30 хворих 3-х підгруп, репрезентативних за віком та характером патології щодо хворих основних клінічніх груп, які отримували загальноприйняте лікування, для порівняння результатів традиційної і розробленої терапії.
Контингент досліджуваних склали пацієнти неврологічних відділень Київської обласної клінічної лікарні (КОКЛ) та амбулаторні хворі за звертаннями на кафедру неврології і рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика.
Хворі основних клінічних груп (383) з клінічними ознаками циркуляторних розладів в вертебрально-базилярному басейні та клінічними ознаками шийного остеохондрозу були розподілені на 3 групи в залежності від глибини цереброваскулярних розладів з урахуванням суб'єктивних і об'єктивних даних за критеріями Є.А. Шмідта (1985) [393] та М.В. Верещагіна (2003) [76]: І група - 125 осіб з початковими проявами недостатності мозкового кровотоку (ППНМК); ІІ - 138 осіб з ознаками дисциркуляторної енцефалопатії І стадії (ДЕ І) в ВББ, ІІІ група - 120 хворих з дисциркуляторною енцефалопатією ІІ стадії в ВББ (ДЕ ІІ).
Особливості розподілу досліджуваних хворих основних клінічних груп за статтю та за характером їх зайнятості представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та характером зайнятості
Характер зайнятостіСтатьВсьогожінкичоловікиабс.%абс.%абс.%Розумова праця22959,796015,6628975,46Фізична праця6115,92338,629424,54Разом29075,719324,28383100
Як видно з таблиці, чоловіки склали майже чверть загальної кількості досліджуваних хворих. Жінки - три чверті хворих, що вірогідно відрізнялося від популяційного статевого балансу 1 : 2 [349]. В загальній структурі досліджуваного контингенту за місцем проживання 35,1% хворих склали міські мешканці, решта (64,9%) - сільський контингент. Близько чверті склали особи фізичної праці, однак пропорційність між кількістю хворих фізичної праці до людей розумової відрізнялося серед жінок та чоловіків: у чоловіків близько 1 : 2, у жінок 1 : 3,9. Цікавим є факт, що хворі фізичної праці склали тільки чверть від загальної кількості хворих, тоді як розумової - решту. Ці дані відрізняються від показників 2-3-десятирічної давнини, коли ситуація була майже навпаки: хворі фізичної праці істотно переважали [75, 312, 338, 409]. Це могло залежати від зміни характеру суспільної зайнятості та свідчити про те, що сучасна розумова праця часто супроводжується тривалим перебуванням біля монітору, письмового приладдя, де зростає статичне перенавантаження м'язів шиї і плечового поясу та зорового аналізатора. У характері фізичної праці, на відміну від попередніх років, істотно зменшилась зустрічність роботи з монотонними рухами, певно, за рахунок автоматизації виробництва, які є визнаним фактором ризику розвитку шийного остеохондрозу та пов'язаних з ним вертеброгенних розладів.
Спостерігалися також деякі особливості клінічних проявів у залежності від статі та віку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком в залежності від клінічних проявів
дисциркуляції в ВББ та статтю
Ж і н к иВікові інтервалиІ група
(ППНМК)ІІ група
(ДЕ І )ІІІ група
(ДЕ ІІ)Разом за статтюабс.%абс.%абс.%абс.%10-19 років194,9730,7900,00225,7920-29 років3910,2192,3620,535013,0930-39 років266,813910,21195,008422,0040-45 років10,266216,237118,5913435,08Разом по групі8522,2511329,589224,0829075,02Ч о л о в і к и10-19 років153,9320,5210,26184,7120-29 років215,50151,3110,26277,3130-39 років41,0561,5741,05143,6640-45 років00123,14225,76348,90Разом по групі4010,47256,54277,079324,08Всього12532,7213836,1312031,33383100,0
Отже, і в жіночій, і в чоловічій групі спостерігалася пряма лінійна залежність зростання частки більш виразних цереброваскулярних розладів в залежності від віку (r=0,73?1,2), однак сумарно кількість хворих з ППНМК в ВББ переважала серед чоловіків. Серед жінок найчисельнішою була ІІ група. Цей факт може свідчити про те, що захворювання мало зворотній розвиток на етапі ППНМК завдяки більшій фізичній оздоровчій активності чоловіків, або (та) більш низьким рівнем їх звертань до лікарень на пізніших етапах. Серед обох статей друге місце за чисельністю займала ІІ група, що й відповідало відбору: в цей період логічно прогресували як цереброваскулярна патологія, так і остеохондроз, але типові вікові атеросклеротичні зміни, які не підпадали під тематику наших досліджень, ще не відзначались. Означений контингент хворих отримав подальше комплексне клініко-параклінічне обстеження та розроблене нами лікування, аналіз чого буде представлений у наступних розділах.
2.2. Методи досліджень та їх обґрунтування
Принциповим підходом у розробці плану досліджень було визначення функціональних можливостей тих мозкових утворень, які кровозабезпечуються судинами вертебрально-базилярного басейну, відповідно певному стану кровопостачання та стану шийного відділ