Вы здесь

Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і профілактика)

Автор: 
Козій Василь Іванович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000501
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводились на кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету протягом 1996?2006 рр. Матеріалом для дослідження були дійні корови із середньою продуктивністю більше 5000 л молока на корову за рік, бички 10?12-місячного віку, патологічний матеріал у вигляді ділянок фаланг пальців корів відібраний на забійних пунктах досліджуваних господарств.
Гістологічні та гістохімічні дослідження проводилися в центрі патоморфологічної лабораторної діагностики Інституту екологічної патології людини, м. Київ та лабораторії патологічної анатомії кафедри патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету. Дослідження крові та аналіз умісту рубця проводили в лабораторії кафедри хірургії, міжкафедральній лабораторії діагностики хвороб тварин та імунології, імуноферментний аналіз сироватки крові ? в лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського державного аграрного університету.
Дослідження проводилися на коровах голштинської та української чорно-рябої молочних порід. Базовими господарствами для проведення досліджень були ПОСП "Радівське" Калинівського району Вінницької області, дослідне господарство інституту картоплярства УААН "Артеміда" Калинівського району Вінницької області, ПСП "Перемога" Томашпільського району Вінницької області, СТОВ "Яланецьке" Томашпільського району Вінницької області, науково-дослідне господарство УААН "Шевченківське" Тетіївського району Київської області, молочно-товарні ферми №1 (відділення Вінницькі стави) та №2 (відділення Ковалівка) ПСП Агрофірми "Світанок" Васильківського району Київської області, СТОВ "Гребінківське" Васильківського району Київської області, ТОВ "Зеніт" Тетіївського району Київської області.
Дослідження проводилися за схемою показаною на рисунку 2.1. Спочатку були розроблені та апробовані на виробництві ефективні методи фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур. Їх використання при виконанні наступних етапів роботи дозволило проводити якісну функціональну ортопедичну обробку рогу ратиць, діагностику та лікування корів із захворюваннями у ділянці пальців. Другий та третій етапи були присвячені вивченню особливостей етіології та патогенезу ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів, четвертий ? розробці ефективних методів його лікування та профілактики.

Рис. 2.1. Основні етапи проведення досліджень

Всього при виконанні роботи клінічні дослідження та ортопедична оцінка ратиць були проведені у 3844 корів, морфологічні та біохімічні дослідження крові - 190 голів, дослідження гормонального статусу - 90 голів, дослідження вмісту рубця - 25 голів, гістологічні та патоморфологічні дослідження - 71 голови, ультрасонографічні дослідження - 40 голів, етологічні дослідження - 63 голови, морфометричні дослідження - 222 голови, клінічне дослідження та лікування корів хворих на папіломатозний пальцевий дерматит - 472 голови, ортопедична обробка рогу ратиць у корів - 131 голова, лікування ламініту та виразок підошви - 143 голови.
Забезпечення надійної фіксації є важливою складовою проведення ортопедичних маніпуляцій у великої рогатої худоби. Із підвищенням молочної продуктивності потреба у виконанні таких процедур збільшується, а отже загострюється актуальність пошуку нових методів забезпечення надійної фіксації тварин. До того ж інтенсифікація молочного тваринництва приводить до значного зменшення контакту людини з коровами, останні стають більш боязкими, агресивними та не передбачуваними [343]. Реакція тварин на маніпуляції, які проводяться спеціалістами ветеринарної медицини часто може бути неадекватною. У зв'язку з цим головним завданням першого етапу досліджень було вирішення питань надійної фіксації корів під час виконання діагностичних та лікувальних процедур (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Схема проведення першого етапу досліджень

При оперативних втручаннях, ортопедичній обробці рогу ратиць, діагностиці чи лікуванні захворювань у ділянці пальців використовують спеціальні стаціонарні чи мобільні станки. Однак, досить часто їх використання пов'язане із значними витратами трудових ресурсів, на забезпечення такої фіксації витрачається значно більше часу ніж на виконання самої лікувальної чи діагностичної процедури. Відомі пристрої чи станки (Китаєва, Виноградова, Герцена) для фіксації великої рогатої худоби [344, 345], запатентовані "Устройство для фиксации конечности животного" [346] та "Универсальный передвижной станок для фиксации животных" [347] передбачають їх стаціонарне використання. При цьому значними є витрати робочої сили і часу на те щоб привести тварину до станка, помістити її у станок, провести фіксацію і після обробки знову супроводити до місця постійного утримання.
Використовувані сьогодні повали (за Гессом, італійський, кавказький) не забезпечують достатньо надійної і безпечної фіксації тварини. Їх виконання у виробничих умовах може супроводжуватися травмуванням тварин (рани, переломи, надриви та повні розриви зв'язок та сухожилків). У вагітних самок високим є ризик абортів, а технічне виконання повалу у великих тварин поєднується з труднощами щодо дотримання правил техніки безпеки обслуговуючим персоналом. Як правило, для виконання повалу такими методами потрібно два і більше помічники. У зв'язку з цим для фіксації великої рогатої худоби, в першу чергу при проведенні ортопедичних процедур нами були розроблені дві моделі станків [348, 349] та модифікований метод повалу [350], які добре зарекомендували себе на виробництві.
Під час другого етапу досліджень вивчали етіологію ламінітів та їх ускладнень у високопродуктивних корів (рис. 2.2). Досліджували залежність поширення та особливості розвитку захворювань у ділянці пальців у