Вы здесь

Променеві методи дослідження в діагностиці та оцінці ефективності лікування гестаційної трофобластичної хвороби

Автор: 
Козаренко Тетяна Маратівна
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2007
Артикул:
0507U000521
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Клінічна характеристики обстежених хворих
Групу спостереження становили 498 жінки віком від 15 до 52 років (у тому числі 89 пацієнток склали контрольну групу), які проходили обстеження в Науково-практичному центрі променевої діагностики та у відділенні променевої діагностики Інституту онкології АМН України, а також перебували на лікуванні з 1999 до 2006 року у відділі онкогінекології цього ж інституту. Розподіл пацієнток за нозологічною формою захворювання та віком наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених хворих за віком та нозологією
Діагноз
Групи*Вік (у роках)Загальна
кількість
обстежених
%?2020-2930-39?40Середній
вікІ
№ 89Контрольна група
(норма)125123325±2,389 (17,8%)
ІІ
№ 304Міхуровий занос
4664362123,7±3,1167 (33,6%)Постміхурова
трофобластична пухлина
1845141027,4±2,689**(17,8%)Хоріокарцинома21622832±3,748*** (9,6%)
ІІІ
№ 105Міома матки-4173339,6±2,154 (10,9 %)Саркома матки---141±0,01 (0,2%)Артеріовенозна
мальформація внутрішньоматкових судин-11236,2±0,84 (0,8%)Ендометріоз тіла матки-212534,2±0,419 (3,8%)Позаматкова вагітність112129±0,35 (1%)Завмерла вагітність-61123,7±0,98 (1,6%)Ендометрит
(після аборту)272324,6±0,714 (2,9%)Всього811971328828,9±3,2498 (100%)
* І - контрольна група; ІІ - випадки трофобластичної хвороби; ІІІ - група диференційної діагностики.
** Серед них: І ст. - 86; ІІІ ст. - 3 пацієнтки.
*** Серед них: І ст. - 27; ІІ ст. - 6; ІІІ ст. - 11; ІV ст. - 4 пацієнтки.

Дані з таблиці 2.1, свідчать, що найбільша кількість обстежених жінок була віком 20-29 років. Середній вік жінок, у яких діагностували міхуровий занос, становив 23,7±3,1, постміхурову трофобластичну пухлину - 27,4±2,6, хоріокарциному - 32±3,7, - що не суперечить даним літератури [24, 133, 161, 289].
До контрольної групи увійшло 89 жінок репродуктивного віку, в яких у процесі сонографічного дослідження з використанням КДК при МРТ та клінічному обстеженні не було виявлено патологічних змін з боку статевої системи та органів малого тазу. У 349 пацієнток діагноз верифіковано у патолого-гістологічній лабораторії Інституту онкології АМН України (керівник відділу - проф. д.м.н. К.О. Галахін); та у 409 жінок, за даними клінічно-імунологічного спостереження (показники рівня ?-ХГ) - в клініко-імунологічній лабораторії Інституту онкології АМН України (керівник науково-дослідного відділу клінічної імунології - проф. д.м.н. Ю.Я. Гриневич).
МРТ було проведено 102 пацієнткам, які проходили обстеження на базі НДЦ "Здоров'я літніх людей" (директор центру - д.м.н. В.О. Рогожин).
Комплексне ультразвукове обстеження проводилось у відділі променевої діагностики Інституту онкології АМН України (керівник відділу -д.м.н., проф. В.Є. Медведєв).
У зв'язку з відсутністю в науковій літературі даних щодо нормативів показників гемодинаміки та ангіоархітектоніки маткових судин, за даними допплерівських методів нами проаналізовано результати допплерографічних обстежень 52 жінок, які не мали гінекологічних захворювань і не приймали контрацептивів. Це були співробітниці Інституту онкології, які проходили профогляди, та жінки, які лікувалися в мамологічному відділенні Інституту онкології. Для з'ясування особливостей нормальної МРТ анатомії малого тазу було обстежено 37 жінок, яким проведено МРТ органів малого тазу з приводу патології опорно-рухового апарату, і в анамнезі не мали скарг з боку органів репродуктивної сфери.
Ми обстежили 304 жінки, хворі на гестаційну трофобластичну хворобу, 167 пацієнтки - з міхуровим заносом, 89 хворих - з постміхуровою Тп, і 48 - ХК, які проходили лікування у відділені онкогінекології Інституту онкології АМН України (керівник відділу -д.м.н., проф. Л.І. Воробйова).
Зі 137 хворих з Тп у 18 (13,1%) були виявлені метастази: у легені - 8 (5,8%) пацієнток; у піхву - 2 (1,5%); головний мозок - 2 (1,5%), яєчник - 3 (2%), сальник - 2 (1,5%); параметрій - 1 (0,4%). Вивчення анамнестичних даних у хворих на показали, що перед захворюванням були фізіологічні пологи у 1 (0,7%) хворих, кесаревий розтин - 2 (1,5%), позаматкова вагітність - 1 (0,7%), міхуровий занос - 53 (38,7%), викидень - 23 (16,8%), медичний аборт - 46 (33,6%), причина не встановлена - 11 (8,0%).
Клінічна картина обстежених хворих з Тп проявлялася загальними та місцевими скаргами, які залежали від локалізації процесу, швидкості росту пухлини, метастазування в інші органи.
Найчастіше клінічним симптомом прояву Тп були (табл. 2.2): слабкість у 68 (49,6%) хворих; незначні кров'янисті виділення зі статевих шляхів у 67 (48,9%) пацієнток, які з'являлися періодично. Із 33 (24%) пацієнток з значними кров'янистими виділеннями в 9 (6,5%) випадках відмічено значну кровотечу та у 2 (1,4%) - профузну, які супроводжувалися анемією, що було характерно для хворих на ХК.
Біль у попереку та внизу живота спостерігали у 18 (13,1%) хворих, що може бути зумовлено наявністю великого розміру пухлини в матці, яка розтягує її стінки та інфільтрує параметральну клітковину і стискає кровоносні судини і нервові стовбури (див. табл. 2.2).
Для оцінки особливостей метастазування трофобластичної пухлини в легені, піхву та головній мозок ми використовували архівний матеріал, тому що в наших дослідження у 137 хворих з Тп метастазування у легені були виявлені у 8 (5,8%) пацієнток, у піхву - 2 (1,5%), головний мозок - 2 (1,5%) хворих.
Було проаналізовано 298 історій хвороб у жінок з ГТХ віком від 13 до 55 років (з низ 161 історія хвороби архівна) . Усім хворим робили рентгенографію легень до початку лікування, у процесі лікування - для контролю ефективності хіміотерапії та після лікування. 14 пацієнткам виконували комп'ютерну томографію органів грудної клітки.

Таблиця 2.2.
Скарги пацієнток при захворюванні на гестаційну трофобластичну хворобу
СкаргиКількість пацієнтів