Вы здесь

Діагностика та комбіноване лікування хворих на ехінококоз печінки та легень

Автор: 
Четверіков Сергій Геннадійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2008
Артикул:
0508U000088
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням знаходилось 418 хворих на ехінококоз печінки та
легень, які були прооперовані у відділеннях гастрохірургії, загальної хірургії
та торакальної хірургії Одеської обласної клінічної лікарні (з 2002 року - в
Одеському Регіональному центрі хірургічної паразитології), 411 Центральному
клінічному шпиталі Південного оперативного командування МО України з 01.01.1998
р. по 31.12.2005 р. За останні 8 років до обласної клінічної лікарні було
госпіталізовано ще 7 хворих на ехінококоз легень, які не були оперовані через
важку супутню патологію. Ці пацієнти були виключені з нашого дослідження.
З загальної кількості хворих на ехінококоз печінки та легень чоловіків було 182
(43,5%), жінок 236 (56,5%). Середній вік пацієнтів склав 38,7±1,6 роки.
Розподіл хворих за віком надано на рис.2.1. Наймолодшій пацієнтці було 8 років,
найстаршому хворому - 75 років. Найбільша кількість хворих - це пацієнти у віці
від 21 до 50 років. 297 пацієнтів (71,1%) склали особи працездатного віку.
Тяжке захворювання (у частини хворих з рецидивуючим перебігом) у пацієнтів
працездатного віку приводить до їх інвалідизації та значних матеріальних
збитків у ендемічних регіонах. У членів родини, які мешкають разом з нашими
хворими, або їх найближчих родичів в 106 випадках (25,4%) раніше було
діагностовано ехінококоз різної локалізації.
298 (71,3%) пацієнтів проживали в ендемічних за ехінококозом районах Одеської
області (Арцизький, Болградський, Татарбунарський, Тарутинський, Саратський,
Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський райони, м.Ізмаїл) і 113 (28,7%) поза
ендемічних регіонів. Значну частину хворих на ехінококоз печінки та легень
склали особи, що займаються сільськогосподарською діяльністю.
У 125 (30,0%) хворих ехінококоз печінки та легень був виявлений при
профілактичному флюорографічному або ультразвуковому обстеженні і захворювання
носило безсимптомний характер. У 25 хворих (6,0%) паразитарне ураження печінки
та легень було виявлено при динамічному спостереженні за хворими, які раніше
були оперовані з приводу ехінококозу цієї ж або іншої локалізації. 268
пацієнтів (64,1%) пред'являли цілий ряд скарг на стан здоров'я, що змусило їх
звернутися за медичною допомогою та провести обстеження.
Рис.2.1. Розподіл хворих за різними віковими групами.
418 хворим на ехінококоз печінки та легень було виконано 515 операцій, з них:
29 хворих з рецидивом ехінококозу, 53 хворих зі сполученим ураженням печінки та
легень та 15 хворих з повторними випадками ехінококозу (реінвазією) в терміни
спостереження більше 3 років після проведення первинної операції (рис.2.2).
Кожен випадок госпіталізації з проведенням оперативного втручання у наступному
ми розглядали та оцінювали як окреме спостереження.
Всі пацієнти були розподілені на 4 основні групи у залежності від локалізації
паразитарного ураження (печінка, легені) та оперативного доступу: І група -
лапаротомні оперативні втручання при ехінококовому ураженні печінки (Іа
(контрольна) - 50 операцій, Іб (термічні методики) - 45 операцій, Ів
(комбіноване лікування) - 115 операцій), ІІ група - торакотомні оперативні
втручання при ехінококозі легень (ІІа (контрольна) - 65 операцій, ІІб (термічні
методики) - 78 операцій, ІІв (комбіноване лікування) - 80 операцій), ІІІ група
- лапароскопічні ехінококектомії з печінки (52 операції), ІV група -
торакоскопічні оперативні втручання при ехінококозі легень (30 операцій).

Групи
хворих
Рис.2.2. Розподіл хворих на ехінококоз печінки та легень по групах.
Клінічні прояви захворювання залежали від локалізації ураження, стадії
життєдіяльності паразита та наявності ускладнень. Вони докладно приведені у
розділі 3.1.2 “Оцінка клінічних ознак ехінококозу печінки та легень”.
Хворі були госпіталізовані в клініку з діагнозом ехінококозу печінки або
легені, який був виявлений при профілактичному обстеженні, а також з появою
клінічної симптоматики основного захворювання. Загальний стан хворих був від
задовільного, при плановій госпіталізації, до вкрай важкого при ускладненні
ехінококозу легені проривом нагноєної кісти в плевральну порожнину, бронх,
ехінококової кісти печінки у черевну порожнину. Оперативні втручання
виконувалися після ретельного доопераційного обстеження і відповідного
лікування основного захворювання та супутньої патології.
2.2. Методи обстеження хворих
Обстеження хворих з ехінококозом печінки та легень проводили комплексно,
вивчаючи анамнестичні дані, клінічний перебіг хвороби, дані лабораторних і
інструментальних досліджень.
Хворим в обов'язковому порядку проводили загальний аналіз крові та сечі,
біохімічні аналізи (визначення рівня загального білка і його фракцій у крові,
білірубіна крові, амінотрансфераз, глюкози крові, сечовини, креатини-ну,
залишкового азоту). Досліджувалися показники кислотно-основного обміну. Для
характеристики системи крові, що згортає, визначали час згортання за Лі-Уайтом,
показники коагулограми, рівень фібриногену за загальноприйнятими методиками.
Для діагностики патології серцево-судинної системи всім пацієнтам у
доопераційному періоді виконувалася ЕКГ. Функція зовнішнього дихання
оцінювалася за допомогою спірографії, яка виконувалася за стандартною методикою
(рис.2.3).
Рис.2.3. Спірографія у хворого Б., виражене зниження функційної життєвої
ємкості легень (ФЖЄЛ=47%).
Для діагностики первинного ехінококозу печінки та легені, а також рецидивів
захворювання у віддаленому періоді (через 2 – 3 роки), нами використовувал