Вы здесь

Методологічні основи врахування фактора ризику в профілактиці виробничого травматизму

Автор: 
Водяник Анатолій Омелянович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2008
Артикул:
3508U000258
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
РОЗРОБКА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ
ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
В другому розділі наведені методи та методики досліджень, розроблені в
дисертації для: встановлення закономірностей впливу на ризик травмування на
виробництві причин загальновиробничого та соціально-економічного характеру;
вивчення причинно-наслідкових зв’язків, що мають місце в процесі травмування на
виробництві, з урахуванням безпосередніх технічних і організаційних причин
нещасних випадків, характерних для сучасного підприємства; встановлення
закономірностей впливу технічних, організаційних причин ризику на види
травматичних подій, що призводять до травмування на виробництві; розроблення
методів виявлення та кількісного оцінювання причин ризику травмування на
підприємстві та обґрунтування ефективних рішень з його попередження.
2.1. Вихідні умови для розробки схем і методів дослідження причин ризику
травмування на виробництві
Для ефективного управління охороною праці, вибору та застосування надійних і
доступних заходів і засобів профілактики нещасних випадків на виробництві
необхідно знати, які фактори, причини та джерела небезпек можуть викликати в
конкретних умовах, на певному робочому місці (дільниці, підприємстві, в галузі
чи державі загалом) травмування працівника. Тому виявлення, аналіз та
оцінювання причинно-наслідкових зв’язків в процесі травмування є одним з
найбільш актуальних завдань в охороні праці як для наукових досліджень так і
для практики управління безпекою праці та виробничого середовища.
Проблема визначення причин виробничого травматизму є ключовою для забезпечення
ефективної профілактики цього небажаного явища на всіх рівнях управління
охороною праці. Для вирішення цієї проблеми вже багато зроблено найбільше з
напрямків розслідування, обліку та аналізу безпосередніх причин виробничого
травматизму [8–11, 67–71]. Проте однозначних відповідей на питання, яким чином
впливають на виробничий травматизм загальні характеристики виробництва, стан
основних фондів, державний нагляд за охороною праці та ресурсне забезпечення
потреб безпеки праці. Тобто зовнішніх факторів, потенційно спроможних впливати
на виробничий травматизм, немає на сьогодні (крім загальних міркувань, що
базуються на логічних узагальненнях та суб’єктивних уявленнях). У відомих нині
дослідженнях та в практиці аналізу, що орієнтуються на урахування впливу
зовнішніх чинників на травматизм, використовуються: співставлення динаміки
внутрішнього валового продукту та рівнів травматизму [40], оцінювання
травматизму показниками кількості травм на одиницю виробленої продукції [65],
експертні оцінки впливу зовнішніх чинників на виробничий травматизм [72] тощо.
Тобто ураховуються лише окремі характеристики зовнішніх факторів, що не
дозволяє виконувати комплексне оцінювання впливу на травматизм усього спектру
виробничих і соціально-економічних чинників, а це суттєво збіднює результати
аналізу і не дозволяє ураховувати тенденції змін зовнішніх факторів для
коригування профілактики виробничого травматизму.
Безпосередні причини виробничого травматизму аналізують за допомогою трьох
основних груп методів: статистичного, топографічного та методів поглибленого
аналізу [10]. Дещо більше розширюють методичну базу цього виду аналізу
вітчизняні публікації більш пізнього періоду (груповий метод аналізу для
виділення однорідних груп травм, морфологічний аналіз тощо) [69, 73–74], проте
суть залишається тією ж: аналізується, в основному, статистика травматизму з
урахуванням (у кращому випадку) небезпечних виробничих факторів (на
суб’єктивному рівні), спроможних привести до нещасного випадку.
Для полегшення аналізу застосовуються уніфіковані класифікації причин
травматизму. Так, у 1973 р. запроваджується державна обов’язкова статистична
форма звітності підприємств про виробничий травматизм (№ 7-т, потім № 7-тнв)
[10, с.201]. Слід відмітити, що класифікації причин травматизму у цих формах
часто змінювалися, що зменшує цінність інформації, накопиченої за допомогою цих
форм. Наведені у цих формах статистичні дані є практично єдиним офіційним
джерелом для узагальнених оцінок причин виробничого травматизму в Україні.
Проте через недосконалість методів оцінки цих даних, інформаційний потенціал їх
використовується далеко не повністю.
Стан теоретичних і прикладних розробок щодо природи виробничого травматизму та
його причини не забезпечує сучасною методичною базою процес аналізу
травматизму, особливо при необхідності виявлення та оцінювання зовнішніх та
безпосередніх причин ризику травмування на виробництві. Тому для досліджень
причинно-наслідкових зв’язків у процесі травмування потрібні принципово інші
методи, які дозволяли б виконувати кількісний комплексний аналіз статистичної
інформації та сприяли б виявленню реальних причин виробничого травматизму. Для
розробки цих методів у дисертації прийнято наступні вихідні умови:
1. Ризик травмування на виробництві – це частота або статистична ймовірність
настання нещасного випадку з урахуванням його тяжкості. Для зручності
сприйняття значень ризику у дисертації прийнято множити показники частоти
(ймовірності) на 105, що дозволяє інтерпретувати їх як кількість потерпілих на
100 000 працюючих (міжнародна практика).
2. Класична схема аналізу ризиків (рис.2.1) передбачає виконання дій,
результатом яких має бути обґрунтоване рішення щодо способу впливу на ризик
[75–78].
Рис.2.1. Схема обґрунтування профілактичних заходів для мінімізації ризику
Методи досліджень повинні вписатися в схему (рис. 2.1) та забезпечити:
отримання інформації п