Вы здесь

Рак щитоподібної залози у поєднанні з іншою тиреоїдною патологією: особливості клініки, діагностики та лікування

Автор: 
Гульчій Микола Васильович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2008
Артикул:
0508U000411
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В основу дисертаційної роботи покладені епідеміологічний, клінічний методи та
системний і контент-аналіз.
Вивчалось питання динаміки захворюваності на рак щитоподібної залози серед
населення України та можливі тенденції у майбутньому. В основу цих досліджень
покладено дані офіційної статистичної звітності МОЗ України.
Цим вивченням було охоплено все населення країни, у тому числі хворі з вперше
виявленими випадками раку ЩЗ, в середньому - по 2,2 тис. чоловік на рік.
Вивчення ж проводилось упродовж 1994-2004рр.
Клінічні та інструментально - лабораторні дослідження, як про це вже
говорилось, проводились на пацієнтах клінічної лікарні №16, які лікувались з
приводу раку ЩЗ з 2001 по 2004рр.
Всього було обстежено 677 хворих, з них 611 жіночої та 66 чоловічої статі.
Середній вік хворих складав 48,4± 0,5, але в основному (76,7%) це були хворі
віком 40 років і старше.
У відповідності з завданнями дослідження хворі були розділені на дві групи:
хворі без супутньої тиреоїдної патології (285 осіб) та хворі з супутньою
патологією (392 особи). В свою чергу, остання група розподілялась на хворих з
супутнім нетоксичним нодулярним зобом (195 осіб), хворих з супутнім токсичним
зобом (11 осіб) та хворих з супутнім автоімунним тиреоїдитом (186 осіб).
Вивчались результати первинного клінічного обстеження хворих, результати УЗД,
дані тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем УЗД, рівень гормонів ЩЗ,
антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну, результати патогістологічних
досліджень видаленої тканини, результати оперативного лікування, I131-терапії,
променевої терапії.
Оцінка ефективності лікування хворих на рак ЩЗ у віддалений після операції час
здійснювалась на основі даних про метастазування та канцер-залежну летальність,
що являються основними критеріями ефективності лікування.
Вивчення цих питань здійснено на мешканцях м. Києва, які лікувались в КЛ №16
протягом 1997-2004р. Цей вибір обумовлений тим, що долю прооперованих киян у
віддалений час можна було встановити більш достовірно, ніж у тих, хто живе за
межами міста. Застосовували дані персонального контакту з хворими, родичами чи
лікарями за місцем проживання, інформацію з медичних карток Київської міської
клінічної онкологічної лікарні та міського канцер-реєстру.
Спостереженням було охоплено 969 киян хворих на рак ЩЗ, оперованих з 1997 по
2004рр.
В узагальненому вигляді чисельність спостережень представлена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Обсяг спостережень за окремими контингентами
хворих на рак щитоподібної залози та за видами досліджень
Види досліджень
Чисельність досліджень
по окремих контингентах
1. Епідеміологічні дослідження динаміки захворюваності на рак ЩЗ в Україні за
даними офіційної статистичної звітності.
Все населення України та хворі на рак щитоподібної залози (близько 2,2 тис
хворих) щорічно.
2. Спеціальні дослідження на основі розробленої «Карта вивчення раку
щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреїдною патологією та без неї»,
заповненої за даними історій хвороб (статформа №003/0).
Всього 677 карт, з них: 195 карт хворих на супутній нетоксичний зоб, 11 –
токсичний зоб, 186 – автоімунний тиреоїдит та 285 карт хворих без поєднаної
тиреопатології.
Продовження табл. 2.1
Види досліджень
Чисельність досліджень
по окремих контингентах
3.Результати УЗД.
-„-
4. Результати гормональних дослід- жень щитоподібної залози.
-„-
5. Результати ЕПГД.
-„-
6. Результати заключного ПГД.
-„-
7. Результати ТАПБ.
Всього 264 біоптати ЩЗ, з них: у 148 хворих з поєднаною та у 116 хворих без
поєднаної тиреопатології.
8. Дані про віддалені наслідки у киян, хворих на рак ЩЗ, прооперованих в
КМКЛ №16, та отримані з різних онкологічних закладів м. Києва.
969 хворих, з них: 279 – з супутнім нетоксичним зобом; 16 – з токсичним зобом;
266 – з автоімунним тиреоїдитом; 408 – без поєднаної тиреопатології.
Звичайно, що виникає питання про репрезентативність спостереження, наведених в
табл. 2.1. Аргументація цієї репрезентативності слідуюча.
У зв‘язку з тим, що епідеміологічні дослідження мали суцільний характер на
всьому масиві населення України, то визначення мінімального числа спостережень
не потрібно. Для всіх інших видів досліджень це мінімальне число спостережень
здійснювалось на основі таблиць О.Я. Боярського, викладених у монографії А.М.
Меркова та Л.Є. Полякова [1974] [63]. За умов цих таблиць, якщо при плануванні
досліджень невідомі найменші та найбільші показники частоти явища, яке
вивчається, то приймається, що вони мають однакову частоту – по 50%. В такому
випадку при 5% граничній помилці мінімальне число спостережень буде становити
400 чоловік, а при 10% помилці – 100 чоловік.
Як видно з таблиці 2.1, чисельність спостережень по всіх контингентах хворих,
за винятком хворих на рак ЩЗ з супутнім токсичним зобом, вкладаються в рамки
необхідного мінімального числа спостережень від 100 до 400 чоловік.
Що стосується хворих з супутнім токсичним зобом, яких було 11 чоловік, то слід
мати на увазі, що це мале число спостережень аналізувалось у комплексі з іншими
трьома групами хворих з достатнім числом спостережень і при цьому
застосовувався для визначення достовірності різниці серед порівняльних груп по
тому чи іншому показнику метод хі-квадрат, який дає можливість робити висновки
на малому числі спостережень. Цей метод буде показано нижче.
Матеріали досліджень
Захворюваність населення України на рак ЩЗ вивчались на основі даних офіційної
статистичної звітності, зокрема статформи №07: ”Звіт про захворюваність на
злоякісні новоутворення” та стандарти №35-здрав.: „Звіт про хворих на злоякісні
новоутворення”. Дані із цих форм викопійовувались в Центрі медичної статистики
МОЗ Украї