Вы здесь

Однофотонна емісійна комп'ютерна томографія у діагностиці пухлин головного мозку

Автор: 
Макеєв Сергій Сергійович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2008
Артикул:
0508U000413
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи
2.1. Загальна характеристика матеріалу
Виконана робота базується на матеріалі спостережень пацієнтів, які були
направлені для лікування в клініках Державної установи “Інститут нейрохірургії
імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”. За допомогою ОФЕКТ головного
мозку було обстежено 560 пацієнтів з вогнищевими ураженнями головного мозку.
Серед всіх пацієнтів було 267 чоловіків та 293 жінки середнім віком 45 років
(від 3 до 80 років). Крім того, 422 з цих пацієнтів було проведене КТ та ще 222
– МРТ. Гістологічна верифікація діагнозу була проведена у всіх хворих (табл.
2.1). У 558 хворих діагноз був встановлений на операційному матеріалі та у двох
– за даними аутопсії.
У 435 хворих (77,7%) за даними ОФЕКТ діагностовані одиночні вогнищеві утворення
головного мозку, у 19 хворих (3,4%) – по два і у 3 (0,5%) – по три. Натомість у
103(18,4%) – емісійно-томографічні ознаки вогнищевої патології головного мозку
не спостерігалась.
ОФЕКТ головного мозку у наших спостереженнях проведена із застосуванням
чотирьох радіофармацевтичних препаратів, мічених 99mТс-пертехнетатом. Зокрема,
ОФЕКТ з 99mТс-МІБІ була проведена – 340, з 99mТс-пертехнетатом – 86 та
99mТс(V)-ДМСА – 86 хворим. Крім цього, 48 хворим проведена ОФЕКТ з 99mТс-ГМПАО
та 99mТс-пертехнетатом і серед них 20 хворим лише з 99mТс-ГМПАО.
У 82 з 560 хворих було застосоване комплексне радіонуклідне дослідження, яке
включало в себе як проведення ОФЕКТ головного мозку так і сцинтиграфію всього
тіла.
Таблиця 2.1
Гістологічний тип верифікованих вогнищевих утворень головного мозку
Гістологічний тип утворення
Загальна кількість
Виявлені на ОФЕКТ
Чутливість ОФЕКТ, %
Гліоми (ІІ ст. злоякісності)
83
17
20,5
Анапластичні гліоми (ІІІ ст. злоякісності)
130
118
90,8
Гліобластоми (IV ст.)
89
84
94,4
Менінгеоми
49
49
100,0
Метастатичні пухлини
100
100
100,0
Продовжений ріст пухлин
32
26
81,3
в тому числі
гліом
28
23
82,3
менінгеом
100,0
метастазу раку
0,0
Судинні пухлини*
16
16
100,0
Лімфоми
100,0
Гліосаркоми
виявлені всі
Нейрональні пухлини**
виявлені всі
Аденоми гіпофіза
виявлені всі
Краніофарінгеоми
виявлені всі
Фібросаркоми
виявлені всі
Недиференційовані злоякісні пухлини
виявлені всі
Плексуспапіломи
виявлені всі
Епендимома
виявлена
Невринома (гасерома)
виявлена
Медулобластома
виявлена
Остеома
виявлена
Рак
виявлена
Хондрома
виявлена
Гематоми
28,6
Абсцеси
виявлена
Каверноми
66,7
Кісти
0,0
Туберкулома
виявлена
Астроцитарна гіперплазія
0,0
Безструктурна еозинофільна маса
0,0
Всього
560
457
81,6
Примітки: 1.*— гемангіома, гемангіобластома, гемангіоендотеліома,
гемангіоперицитома, ангіосаркома; 2. **— нейроцитома, гангліогліома,
гангліоневрома, гамартома, парагангліома.
Така методика використана у хворих з підозрою на метастатичне ураження
головного мозку і мала на меті виявлення первинних пухлин або додаткових
метастатичних уражень позамозкової локалізації. В цій групі пацієнтів було
застосовано два радіофармацевтичних препарати: 99mТс-МІБІ – у 34 пацієнтів та
99mТс(V)-ДМСА – у 48 хворих.
Також серед усіх обстежених була виділена група з 49 пацієнтів, у яких
радіонуклідне дослідження проводилось у динаміці спостереження на різних етапах
їх лікування. Всього у цій групі було проведено 128 ОФЕКТ, при цьому, для таких
досліджень були застосовані три радіофармацевтичні препарати: 99mТс-МІБІ –
застосований при дослідженні 98 хворих, 99mТс-пертехнетат – 23 хворих та
99mТс(V)-ДМСА – 7 хворих.
Крім цього, у 12 хворих була проведена співреєстрація емісійно-томографічних та
магнітно-резонансних зображень з метою уточнення локалізації зон інтенсивної
проліферації перед проведенням стереотаксичної біопсії. Серед них у 4 пацієнтів
радіонуклідне дослідження було проведене із застосуванням 99mТс(V)-ДМСА та ще у
8 – із застосуванням 99mТс-МІБІ.
2.2 Радіофармпрепарати для проведення ОФЕКТ головного мозку. Особливості
розподілу РФП у мозку людини
Однією із найбільш важливих складових процесу радіонуклідної діагностики є
радіофармацевтична речовина, основною характеристикою якої є рівень
радіоактивності. До недавнього часу стандартною одиницею радіоактивності
вважалась Кюрі (Кі, Сі), яка історично була застосована як кількість
радіоактивного матеріалу, в якому відбувається 3,7х1010 розпадів на секунду.
Але це дуже велика величина і тому в медицині застосовуються менші активності -
мілікюрі (мКі). Сьогодні більш широко застосовується така одиниця виміру як
Бекерель (Бк), яка є еквівалентною одному розпаду на секунду. Стосовно
активностей які використовуються з діагностичною метою, це дуже мала
радіоактивність, тому кількість радіомітки яка вводиться пацієнту в
радіонуклідній діагностиці вимірюється в кіло- та мегабекерелях (кБк, МБк). При
проведенні емісійно-томографічних досліджень як правило застосовуються величини
радіоактивності в межах 370-1110 МБк.
З кількасот радіонуклідів відомих на сьогоднішній день, лише кілька мають такі
характеристики, які дозволяють застосовувати їх для одержання медичного
зображення і такі радіонукліди повинні:
а) випромінювати фотони (рентгенівські, гамма-промені або позитрони з наступним
продовженням у гамма-випромінення). Одержання зображення вимагає застосування
випромінювання, яке легко проходить крізь тіло і фіксується зовнішнім
детектором і тільки фотони мають таку здатність. Натомість альфа-частки не
мають можливості проникати в тканинах, а бета-частки проникають в біологічних