Вы здесь

Властивості незв'язаних та слабкозв'язаних станів легких ядер в зовнішніх полях супутніх частинок

Автор: 
Павленко Юрій Миколайович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2009
Артикул:
3509U000462
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

ЗМІСТ
ЗМІСТ ВСТУП. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИКИ БАГАТОПАРАМЕТРИЧНИХ
ВИМІРЮВАНЬ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ ПЕРЕРІЗІВ
БАГАТОЧАСТИНКОВИХ РЕАКЦІЙ.
1. Вступ
1. Транспортування та моніторування пучків прискорених
частинок. Реакційні камери, ізотопні мішені.
1. Системи детектування продуктів ядерних реакцій. Блок-схема
вимірювального комплексу.
1.3.1. Розробка напівпровідникових детекторів
1.3.2. Вимірювальний комплекс для
багатопараметричних експериментів
1. Програми накопичення та аналізу багатопараметричних даних
1.4.1. Програма накопичення
1.4.2. Програма сортування багатопараметричних подій.
1. Ідентифікація вихідних каналів реакцій в інклюзивних
та ексклюзивних експериментах
1.5.1. Інклюзивні експерименти. Ідентифікація типу частинок.
1.5.2. Ексклюзивні експерименти
1. Моделювання умов проведення кінематично повних та
неповних експериментів.
1. Застосування елементів розроблених методик в різних галузях фундаментальних та прикладних досліджень.
1.7.1. Ідентифікація процесів генерації позитронів
потужними лазерними пучками
1.7.2. Альфа-спектрометрія за допомогою багатоканальних вимірювальних систем. Метод "товстих" проб
1.7.3. Розробка універсальних спектрометрів радіоактивних
аерозолів
1.7.4. Моніторування потоків високоенергетичних частинок.
1. Висновки до
розділу 1
ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ РАДІОАКТИВНОГО ЯДРА He.
2. Вступ.
2. Генерація вторинного пучка радіоактивних ядер He. Багатоканальна система реєстрації. .
2. Енергетичні та кутові розподіли перерізів пружного розсіяння.
2. Аналіз експериментальних даних з кутових розподілів
2. Порівняльний аналіз результатів досліджень процесів
підбар'єрної взаємодії ядер He з важкими ядрами
2. Висновки до
розділу 2.
ВИЗНАЧЕННЯ КВАНТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА
ПЕРЕРІЗІВ УТВОРЕННЯ НЕЗВ'ЯЗАНИХ СТАНІВ ЯДЕР В КІНЕМАТИЧНО НЕПОВНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ
3. Проблема "нерезонансного" фону. Розпад резонансних станів
в супутніх каналах реакцій
3. Визначення характеристик перших збуджених станів ядер He, Li в реакціях H(?,d)He, He(?,d)Li.
3. Альфа-розпад високозбуджених станів ядра Ве в реакції В(d,?)Ве
3. Збудження резонансів He в реакціях H(?, р)He та Li(t, ?)He.
3.4.1. Реакція H(?, р)He.
3.4.1. Реакція Li(t, ?)He.
3. Утворення та розпад резонансних станів ізотопів гелію в
реакціях ,Li(d,,,He).
3.5.1. Умови проведення експериментів
3.5.2. Пошук збуджених станів Нe в реакції Li(d, He)He
3.5.3. Квантові характеристики та перерізи утворення
резонансів ,,He
3. Висновки до
розділу 3.
ПРОСТОРОВА АНІЗОТРОПІЯ РЕЗОНАНСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК, СПОСТЕРЕЖУВАНИХ В ТРИЧАСТИНКОВИХ РЕАКЦІЯХ
4. Вступ.
4. Розпад віддалених від порогу резонансів з різним часом життя.
Аналіз амплітуд тричастинкових реакцій
4. Розпад високозбуджених станів Ве в реакції B(d, ?)Ве*.
4. Розпад резонансів ядра Li в канал ? + t в реакції Li(?, ??)t.
4. Аномалії в спектрі збудження ядра Не в області Е* ~ МеВ
4. Особливості розпаду біляпорогових резонансів
4. Висновки до
розділу 4
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПАД НЕЗВ'ЯЗАНИХ СТАНІВ ЯДЕР В
РЕАКЦІЯХ З ВАЖКИМИ ІОНАМИ.
5. Вступ.
5. Кореляційний метод "реєстрації" резонансів в
багаточастинкових реакціях
5.2.1. Кінематичні співвідношення
5.2.2. Енергетична
роздільна здатність
5.2.3. Ефективність "реєстрації" резонансів
5. Умови вимірювань диференціальних перерізів реакцій з
виходом стабільних та нестабільних фрагментів.
5. Утворення стабільних та нестабільних продуктів взаємодії N + ,Ni та N + Sn.
5. Розпад короткоживучих станів ядер Li, Ве в кулонівському
полі супутніх ядер з сумарним зарядом Z ~
5. Залежність спостережуваної фрагментації гігантських
резонансів від заряду та енергії важких іонів.
5. Висновки до
розділу 5.
СПІВВІДНОШЕННЯ ГІЛОК РОЗПАДУ БІЛЯПОРОГОВИХ
СТАНІВ ЯДЕР.
6. Вступ.
6. Метод вимірювання ймовірностей розпаду незв'язаних станів ядер в тричастинкових реакціях.
6.2.1. Визначення ймовірностей збудження резонансів
в інклюзивних експериментах.
6.2.2. Визначення ймовірностей розпаду резонансів
в ексклюзивних експериментах
6.2.3. Особливості вимірювань ймовірностей розпаду ядерних
резонансів.
6. Визначення розподілу гілок розпаду другого збудженого
стану ядра Не в реакції Li(d, ?)Не*.
6.3.1. Збудження резонансу He*(, МеВ) в
реакції Li(d, ?)He.
6.3.2. Розпад резонансу He*(, МеВ) в реакції Li(d, ?)He.
6. Кутові кореляції та співвідношення гілок розпаду збудженого стану ядра Li*(, МеВ) в реакції Li(?, ?)Li*.
6.4.1. Умови проведення експериментів
6.4.2. Визначення ймовірності збудження резонансу Li*(, МеВ)
6.4.3. Визначення ймовірності розпаду резонансу
Li*(, МеВ) у кореляційних експериментах
6. Визначення анізотропії розпаду Li*(, МеВ)>Li + n
6. Розпад основного стану ядра Ве в реакції Li(?, t?)?
6. Просторові розподіли та повна ймовірність розпаду
збудженого стану Li*(, МеВ) у реакції Li(?, ?Li)n
6.7.1. Умови проведення експерименту.
6.7.2. Визначення перерізу збудження резонансу
Li*(, МеВ)
6.7.3. Визначення повної ймовірності розпаду резонансу Li*(, МеВ)
6.7.4. Вимірювання кутових кореляційних розподілів за допомогою позиційно-чутливого детектора .
6. Розрахунки співвідношення гілок розпаду Li*(, МеВ) в
реакції Li(?, ?Li)n.
6. Висновки до
розділу 6.
ВИСНОВКИСПИСОК